#нечитайте #вонодовге #живем1раз #вонотогоневарте
Літак Каті був значно раніше, тож я залишив сі сам на сам з мільйонами греків. Та треба почати від головного) Ранок сі почав з того, шо пів-тіла, МОГО. ГЕНЕРАЛЬСКОГО. ТІЛА. і обличчя мені поїли якісь г#ндони. Навіть на москітів не були схожі. Г#ндони! Ну, отак - не інакше. Вікно вночі було відкритим, ніякої сітки проти комах в гостелі не було й таким чином, на сампочатку подорожі, я став жертвою інсектів. Враховуючи недовгий вік життя комах, втішав сі єдиною думков, шо я, напевно, був найвродливішою здобиччю тих хуліганів.
В усьому іншому, ранок був просто чудовим! Весь бруд, послід бродячих торгівців, що за день назбирувався на дорогах столиці, ще вночі(об 11-ій) вимили зі шлангів спеціальні машини. То ж, дорога була чиста, сіра ранкова погодна змінилася на сонце, а трохи вересневої прохолоди вже несло в собі свіжість прийдешніх вражень. Я сі попрощав із бразилійкою і іракцем, із якими жив, і персоналом - найприємнішими людьми, які коли-небудь траплялися мені в гостелах - та й рушив собі далі, у далі.
Часу, аби обійти всі храми Зевса, новий музею Акрополю, і все-все-все, що радив мені напередодні архітектор Дімітріс, було напрочуд мало, то ж я просто вийшов в місто, аби нюхнути грецької столиці і дізнатися шось з життя цього міста, якусь примітку, історію, анекдот. Зверніть увагу на маленькі крамнички на фото) Якщо не можна бізнесу розростатися вгору, він буде рости вниз) Чудернацькі Dungeons Dragons, розташовані на -1 поверсі, де можна купить крупу і будь-який інший дефіцит, в кількості 1-2 штуки, певно, тільки, якщо ви в доску свій, прийшли від Іліаса Кацураніса)
Змалку ненавидів ринки за їх бруд і метушню, пізніше полюбив і зрозумів, що по ринку можна багато що зрозуміти про місто. Я вийшов до ринку Монастіракі - там справжнє розмаїття всілякої їжі і портретів(але в мене був лише кітовий об’єктив, тому просто запам’ятовував). Тільки значно охайніше, навіть в м’ясному відділі) Серед європейських, Греція справді не дорога країна для мандрівника.
#мавпунудорозі
